Верховний Суд Іспанії підтвердив дійсність Довідок про підтвердження податкового резидентства, які видають інші країни
Верховний суд Іспанії у своїй постанові № 2735/2023 підтвердив, що іспанська податкова не може ігнорувати Довідку про підтвердження податкового резидентства платника податків, яку видала країна, з якою Іспанія підписала Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування, у ситуації, коли існує конфлікт щодо податкового резидентства особи.
Що цьому передувало?
Верховний суд Іспанії розглянув випадок, коли податкова направила фізичній особі Акт на сплату податку на доходи фізичних осіб (IRPF) за період з 2008 по 2010 рік, оскільки вважала її податковим резидентом Іспанії у цей час. Натомість фізична особа надала до іспаської податкової Довідки про підтвердження податкового резидентства, видані компетентними органами США. Таким чином в дію мала б вступити Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування, оскільки Іспанія та США підписали цей документ.
Втім, податкова, а в подальшому і Національний суд, не надали цим Довідкам визначального значення. Розглядали справу, орієнтуючись на решту інформації та документацію, яку мали у розпорядженні. Врешті, дійшли висновку, що платника податків у період з 2008 по 2010 рік слід вважати податковим резидентом Іспанії. Національний суд постановив, що немає необхідності застосовувати Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування, адже немає спору щодо місця проживання особи.
Рішення Верховного Суду Іспанії
Верховний Суд Іспанії постановив, що Довідка про підтвердження податкового резидентства має вважатися чинною у спорі між двома державами щодо податкового резидентства платника податків відповідно до положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Верховний Суд Іспанії наголосив, що національні податкові та судові органи не мають повноважень оцінювати обставини, за яких інша держава (яка є підписантом Конвенції) видала Довідку про підтвердження податкового резидентства. Тобто не можна в односторонньому порядку заперечити достовірність цих Довідок, натомість необхідно застосовувати спеціальні правила Конвенції для врегулювання спору.
Також Верховний Суд підкреслив, що критерій «Центр життєвих інтересів», встановлений у статті 4.2 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Королівством Іспанія та США, є ширшим, ніж концепція «Центр економічних інтересів», яка згадується у іспанському Законі про податок на доходи фізичних осіб. Таким чином, у разі конфлікту необхідно дотримуватися правил Конвенції, і ці правила мають тлумачитися незалежно від національних законів, що містять подібні поняття.
Зокрема, в пункті 4.2 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, яку підписали Іспанія та США, встановлено чотири послідовні критерії «розриву зв’язків» фізичної особи, яка є резидентом обох держав:
- житло для постійного проживання
- міцніші економічні та життєві зв’язки
- життєвий розвиток
- національність
Крім того, встановлено, що за наявності однакових обставин в обох державах або їх однакової відсутності, для вирішення конфлікту має застосовуватися мирна процедура.
Зрештою, у рішенні підкреслюється, що зміст Довідки про підтвердження податкового резидентства не може ігнорувати, оскільки це суперечить статті 96 Конституції Іспанії та положенням Конвенвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Джерело: Osborne Clarke
