Due diligence аналіз

Плануєте придбати готовий бізнес, зацікавлені в новому бізнес-проекті, бажаєте вступити в партнерство чи придбати комерційну нерухомість? Радимо ретельно підготуватись до такого рішення та мінімізувати можливі ризики шляхом використання процедури due diligence.

Відповідно до визначення, дью-ділідженс (англ. due diligence) – це процес збору та аналізу інформації про бізнес-об’єкт, яке проводить зацікавлена сторона перед укладанням контракту, здійсненням угоди або придбанням активів.  Саме процес due diligence допоможе вам виявити як позитивні сторони так і червоні прапорці угоди в цілому.

Які є види та елементи due diligence?

Комплексна оцінка вивчає численні аспекти діяльності компанії, приділяючи особливу увагу наступним сферам. Ми не ранжуємо їх за важливістю, оскільки кожен такий аналіз відрізняється залежно від компанії та типу угоди.

• Загальний due diligence:

Вивчає загальні документи та наданий бізнес-план, щоб зрозуміти корпоративну структуру та статус компанії. Цей широкий початковий крок закладає основу для більш глибокого та цілеспрямованого аналізу.

• Організація та форма власності:

Досліджується в структурі компанії з точки зору персоналу. Етап організаційної належної перевірки надає перспективу власності бізнесу, яку важливо враховувати під час придбання або злиття (поглинання) компанії.

• Комплаєнс і регулювання:

Оцінює нормативно-правові акти чи проблеми відповідності цільовій компанії чи угоді в цілому. Цей процес особливо важливий у жорстко регульованих галузях або з великими обсягами діяльності. Особливо слід звернути увагу на численні  антимонопольні ризики, які може приховувати угода.

• Due diligence з адміністративних питань:

Охоплює адміністративну інформацію про компанію, як-от бізнес-приміщення, рівень заповнюваності та кількість робочих місць.

• Бухгалтерський/фінансовий due diligence:

Підтверджує фінансові показники об’єкта шляхом вивчення звітів, детальних пробних балансів, головних книг, поточних операційних результатів, бізнес-планів, бюджетів і прогнозованої фінансової інформації. Як правило, обсяг включає вимоги до оборотного капіталу та капітальних витрат, аналіз якості прибутку (наприклад, EBITDA), якості чистих активів, чистого боргу та прогнозованих майбутніх показників. Мета аналізу полягає в тому, щоб виявити будь-які не повідомлені зобов’язання, зрозуміти поточний фінансовий стан об’єкта та визначити, чи стабільні прибутки. Ці дії допомагають забезпечити реалістичну оцінку цілі та обґрунтування ціни придбання.

• Операційний due diligence:

Вивчає системи та процеси об’єкту, щоб виявити ризики, пов’язані з виконанням бізнес-функції. Тут покупці оцінюють ефективність операційної моделі об’єкта, включаючи продажі, маркетинг, технології, ланцюги постачання та виробництва, щоб визначити прогалини та потенційні сфери, де потрібні інвестиції або розвиток. Мета полягає в тому, щоб побачити, чи може поточний стан операцій підтримувати бізнес-план, представлений цільовою компанією.

• Податковий due diligence:

Вивчає податковий профіль об’єкта, аналізуючи податкові декларації та податкову структуру компанії. Зазвичай він зосереджується на усіх сферах податкових наслідків діяльності компанії. Податковий due diligence є особливо важливим аспектом належної перевірки, оскільки компанія-покупець нестиме відповідальність за будь-які податкові питання, які вона успадкує. Найпоширенішими ризиками є завищені чисті операційні збитки, занижені податкові зобов’язання, неподання декларацій, несплата податку з продажів або сплата податку на користування та помилки в оподаткуванні заробітної плати.

• Юридична інформація:

Включає огляд правових питань, з якими стикається компанія, і пов’язаних із ними ризиків, пов’язаних із контрактами чи судовими процесами. Юридична перевірка значною мірою впливає на те, як і чи буде взагалі просуватися угода. На структуру угоди впливатимуть такі питання, як обмежувальні та/або порушені контракти, положення про заборону конкуренції та минулі чи незавершені судові процеси. Зрештою, після транзакції покупець нестиме відповідальність за будь-які зобов’язання, непередбачені обставини та обмеження.

Коли слід починати та скільки часу має тривати комплексна перевірка?

Перша частина проста: due diligence починається, коли обидві сторони погоджуються на угоду, але ще не підписали зобов’язання. Натомість вони можуть підписати лист про наміри.

Залежно від типу угоди, процес належної перевірки може тривати від 30 до 60 днів, хоча в більш складному бізнесі він може тривати до 90 днів. Щоб скоротити терміни, експерти радять бути готовими до процесу — ще до обговорення угоди.

Команда експертів UCBI допоможе швидко та комфортно пройти всі необхідні етапи взаємодії  та підвищити ефективність вашого бізнесу. Чекаємо на вас для детальних консультацій.